Перший робочий день має бути знаковим, - думала я, йдучи до студії. Він і визначить, чи близькі ці стіни мені  за духом, чи ні.

Тому, затамувавши подих, чекала на якийсь знак. Хотіла упевнитись, чи дозволено бути провідником найактуальніших новин на «Першому Діловому».

Несчулася, як увімкнули світло, мікрофон, камери...
У навушнику, немов вирок, який не підлягає оскарженню, прохрипів голос режисера: «Увага! Ефір!»
Свої перші слова промовила немов чужими вустами:
– 11-та година. В ефірі – економічні новини і, до смерті перелякана, Вероніка Селега.
За кілька хвилин серце почало  працювати дещо повільніше ... Думки про героїчну смерть на робочому місці потроху відійшли на другий план, поступившись дивному почуттю задоволення!
О, це воно! Це моє! Хіба може бути щось блаженніше, аніж працювати і отримувати задоволення? Тим паче, в команді людей, які так само відчувають кайф від того, чим хворіють щодня!

З повагою до кожного, хто стежить за новинами разом із Першим Діловим

Вероніка Селега